|
Люди, огляньтесь довкола!Не копай для когось ямки, впадеш в
неї сам, не накидай гору сміття — заблудися там...
І одразу, що попадає мені на очі — кучі розкиданого сміття край
лісу. Воно ледь-ледь притрушене снігом і лише сніг є в цьому середовищі
чимось природним.Кінець березня.Морозяно. Повітря холодне і має досить неприємний запах. Люди просто оскаженіли, і не тільки тут, а скрізь, де не глянь. З приходом науково-технічного прогресу збільшилося масове забреуднення середовища. Хоча, не секрет, скрізь горланять: “Бережіть природу — збережемо життя!” Та чомусь ми такий народ, чи це вже набутий інстинкт в нашому організмі — сіяти слова, а на ділі, як на милі. Я не вважаю себе ідеалом, але й не можу зрозуміти, що думають люди? Невже вони не задумуються, що буде завтра, через місяць, рік? Рано чи пізно природа віддасть своє, хоча, що там казати, як і зараз видно різні прояви катаклізмів та аномалій. Прийшла “хвороба до лоба” і ніякої ін’єкції, ніякої реакції, навпаки з кожною секундою збільшується кількість знищених рослин, тварин, примножується кількість смітників, озонових дір і, якось доречно — наукових відкриттів. Якщо люди такі розумні, в цьому я нічого не маю проти, чому ж вони не можуть поєднати природні цінності з науковими. Чи цей прогрес зумовив і прогрес аморальності? Оскільки, спираючись на закон фізики, негатив притягується до позитиву. Та і це не є виправданням даної ситуації. Все в наших руках. Чомусь нам до вподоби знищити, спопелити те, що створювалося століттями. Я не буду просити вас захистити природу. А лише хочу, щоб поглянули правді у очі... До чого це дійде, я не знаю, просто в голові не владається, тому виливаю душевні переживання і весь біль на папері. Слова линуть самі, і так хочеться закричати: “Що ви робите, люди? Огляньтеся довкола... Скрізь порубано, брудно — Пропадає природа. Пропадає природа — Пропадемо і ми, Ми від неї залежим, Хоч і як не крути!” Люди, огляньтесь довкола! |
|
Close |